Студентка Talantlive про роботу з режисером «Зважені та щасливі»

Талант-live

Триває третій тиждень нашого навчання на «Talantlive». І саме зараз ми, нарешті, почули такі бажані нами слова: «У нас є вакансії!». Вже за них ми готові були розцілувати Катерину Лисенко, режисера проекту «Зважені та щасливі».

І ніщо вже не могло зупинити наше радісне: «Справді??!!!». Ні  те, що «спершу слід виконати тестове завдання», ні «нам треба спершу порадитись», ні «ваші резюме поки не так актуальні, як режисерське бачення». Ми третій тиждень день за днем готувались літати і нарешті нам дали крила! Більше того, перед роздачею тих самих «крил», Катя навчала нас ними користуватись.

Общая фотография_журналисты+режиссеры

Протягом двадцяти чотирьох днів яких лише різноманітних завдань ми не виконували. Й усі вони були «прив’язані» до певних проектів. Тож у нас уже спрацьовував рефлекс (не буду згадувати Павлова): завдання? – значить, переносимо на канву програми, про яку говоримо. Але режисер «Зважені та щасливі» одразу нас «переключила». Їй було дуже цікаво зрозуміти хід наших думок, як вона пояснила. Тож завдання аж ніяк не були обмежені «її» проектом.

На основі драматургічної конструкції казки «Попелюшка» ми мали вигадати власні історії і пояснити, в чому полягає наш особистий режисерський задум. Візуалізувати ж вона попросила лише один момент кульмінації. Де і як ми його бачимо. І плюс прописати контрапункт . Тобто який режисерський хід посилить найважливіший момент нашої історії.

Читайте також: Учасниця ТалантLive поділилася враженнями від реаліті «Серця трьох»

І «тут Остапа понесло»… Чого лишень ми не понавигадували! І казку «про крапельку, яка хотіла умити увесь світ, а буремне життя занесло її до відра прибиральниці», і мультик «про чудового пінгвіна, який, мріючи літати, керував літаком замість людини». І про «хлопчика-бідняка-що-мріяв-танцювати-степ» та «дівчинку-що-співала-в-караоке-і зустріла-підлого-продюсера». І навіть майже серіал а-ля «Москва сльозам не вірить».

Повз усе це попелюшкове щастя часом пролітав Єдиноріг і циркові артисти усією групою, а також неквапливо прогулювався майже прооперований Трансвестит.

Витримці й увазі Каті можна було лише позаздрити. У кожній історії вона знаходила плюси і мінуси, ретельно розбирала і пояснювала наші помилки. Більше того, робила це дуже акуратно і, на мою думку, безмежно коректно.

Читайте також: Студент ТалантLive повідав про залаштунки СТБ

Знаєте, як враження про дім починає складатися зі знайомства з господарями, так і наше враження про проект «по цей бік екрану»  починалося зі знайомства з режисерами проектів. І в цьому «домі» нам було дуже комфортно. І приймали нас дуже приязно. Саме під час таких зустрічей розкладаєш особисто для себе, чи хочеш ти, щоб тебе у цей дім ще хоч раз запросили, чи навпаки – «прости, наша встреча была ошибкой».

Впевнена, не я одна захотіла впродовж зустрічі, щоб мене ще хоч раз запросили у цей «дім». Настільки щире задоволення ми отримали від зустрічі з проектом «Зважені та щасливі» та Катею Лисенко зокрема. І, звичайно, ми всі сподіваємось на взаємність!

Читайте також: Відгук учасниці від роботи на проекті «Я Соромлюсь свого тіла»

P.S. Випадково сьогодні помітила, що виписала за неповні три тижні увесь товстий блокнот-щорічник. А в інституті вистачало одного на три сесії… Почерк дрібний. Пишу не все. Просто таке враження, що ми тут «уже месяц отдыхаем», як казав незабутній Гадя Петрович Хреново.

І я вірю Каті, що у такому темпі запалити інтерес у глядача може лише той, «у кого горять очі». Горять, попри недоспані ночі, нескінченні завдання, пропри те, що ми не «отдыхаем». Коли просто треба  любити  те, що ти робиш, як усі, хто працює на СТБ.

Ірина Коваленко